Валентин ТУПАЛО
ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ
Композиція відтворює особистий психоемоційний стан від 2022 року й до сьогодні. Силуетний автопортрет розміщений в негативному просторі відтворює емоції ненависті, самоприниження, негативної самокритики та синдрому самозванця, який повільно розростається, щоб затьмарити увесь білий простір своєю темрявою.
Друга композиція персоналізує автора як заручника власної свідомості. Він – маріонетка. Грає у соціальне життя, хоча залежить від негативу “зверху”. Людина, що хоче допомогти всім, проте не в силах допомогти собі, замкнена всередині свого “я” немов між своїми ж долонями.
Кольористика символізує насиченість емоцій, яка накопичилась протягом цього, переважно негативного періоду, який перетворив забарвлений світ на моносіре середовище, а тіло, кістки та “душа” повільно досягають критичної межі.
Хоча цей стан є захворюванням, подібним до інших, нав’язливі думки інтегруються в структуру особистості, поступово стаючи її невід’ємною складовою. Ніколи не відсторонюйтесь від своєї особистості, не ігноруйте ваші психологічні проблеми, навіть якщо вони здаються “маленькими” та “незначними”.