Остапенко Катерина
ПОШУК СЕБЕ
Ці дві композиційно поєднані між собою роботи я створювала за дослідження допомогою власних відчуттів та емоцій.
Перше зображення – це моє власне відображення, застигле в моменті задумливості та внутрішньої тиші. Автопортрет є досить реалістичним, не абстрактним, адже на даному етапі життя я відчуваю себе так, як виглядаю і весь спектр моїх емоцій та почуттів передається через мій зовнішній вигляд, який безпосередньо пов’язаний з внутрішнім відчуттям. Плавні мазки підкреслюють риси обличчя й акцентують на профілі, наче шукаючи баланс між тим, що всередині мене, і тим, що оточує. Світло ковзає по моєму обличчю, створюючи ефект відстороненості, ніби я дивлюся не назовні, а всередину себе з потугами відшукати ту “справжню” себе.
Друге зображення – метафора оточення, в яке вписаний автопортрет. Темний, майже сюрреалістичний силует дерева символізує переплетення емоцій, думок і життєвих тернистих шляхів. Воно ніби виростає з глибини, огортаючи простір своїми гілками, натякаючи на складність і взаємозв’язок із навколишнім світом.
Разом ці дві частини є діалогом між мною та середовищем, що мене формує. Вони показують, як особистість і її світогляд вписані в загальний контекст життя, де кожна “гілка” і “тінь” є невід’ємною частиною самоідентичності.
Матеріали: полотно, акрилові фарби.